Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2015 року Справа № 916/5244/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого - судді Шаргала В.І.,

суддів Мачульського Г.М., Прокопанич Г.К.

за участю представників сторін:

позивача не з'явився

відповідача Приходько А.О. дов. №13-11-16792 від 26.06.15

прокурора Клюге Л.М. - прокурора відділу Генпрокуратури України

розглянувши касаційну скаргу Ізмаїльської міської ради

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2015

у справі №916/5244/14 Господарського суду міста Києва

за позовом Ізмаїльського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Ізмаїльської міської ради Одеської області

до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра"

про стягнення 53 526,25 грн,

ВСТАНОВИВ:

В грудні 2014 року Ізмаїльський міжрайонний прокурор Одеської області звернулося в інтересах держави в особі Ізмаїльської міської ради Одеської області до господарського суду з позовом про стягнення з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Надра" за період 2011- 2013 років 53 526,25 грн. збитків, заподіяних неукладенням договору оренди земельної ділянки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.04.2015 (суддя Бондарчук В.В.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 (судді: Авдеєв П.В., Ільєнок Т.В., Яковлєв М.Л.), в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Судові рішення мотивовані тим, що для застосування цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення збитків потрібна наявність всіх необхідних складових елементів правопорушення, в тому числі і вини правопорушника. Судом встановлено відсутність вини відповідача у заподіянні збитків, оскільки рішенням міськради складення проекту договору оренди земельної ділянки було доручено відділу земельних ресурсів.

Не погоджуючись з прийнятими у справі рішенням та постановою, Ізмаїльська міська рада звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

У відзиві на касаційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" просить оскаржені судові рішення залишити без змін як законні та обґрунтовані, а касаційну скаргу - без задоволення як безпідставну.

Розглянувши касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами встановлено:

06.03.2006 між ОСОБА_2, ОСОБА_3, як продавцями, та відповідачем, як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу частини нежитлової будівлі, відповідно до умов якого продавці продали і зобов'язуються передати у власність покупця, а покупець купив і зобов'язується прийняти та сплатити гроші відповідно до вимог даного договору 14/25 частини нежитлової будівлі, що розташована у АДРЕСА_1.

У відповідності до свідоцтва про право власності від 13.10.2008 відповідачу належать нежитлові будівлі, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.

Рішенням Ізмаїльської міської ради №893-V від 08.11.2007 відповідачу надано у довгострокову оренду терміном на 25 років земельну ділянку площею 0,0482 га забудованих земель (землі нежитлової та громадської забудови) із земель запасу для розміщення та експлуатації офісного приміщення по АДРЕСА_1.

Пунктом 4 зазначено рішення, встановлено орендну плату 4,55% від грошової оцінки в рік із щорічним збільшенням на 0,005%.

Пунктом 6 зазначеного рішення доручено міському відділу земельних ресурсів, зокрема підготувати проект договору оренди земельної ділянки та надати його для підписання міському голові та видати відповідачу.

У зв'язку з неукладенням договору оренди виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради звернувся до відповідача з листом від 08.09.2010 №01-13-1972, в якому повідомив останнього, що у випадку неукладення договору оренди протягом одного місяця з моменту отримання даного листа, міської радою буде розглянуто питання про встановлення орендної ставки у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради повторно звернувся до відповідача з листом від 20.06.2012 №01-13-1570, в якому повідомило останнього, що у випадку не укладення договору оренди міської радою буде розглянуто питання про встановлення орендної ставки у розмірі 12% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Листом від 26.07.2012 №01/13-1920 виконавчий комітет Ізмаїльської міської ради втретє звернувся до відповідача, в якому повідомив, що на даний час договір оренди землі відповідно до вимог чинного законодавства не укладений, та повідомив, що в подальшому при оформленні права використання земельної ділянки та передачі земельної ділянки в оренду, відповідачу буде встановлена орендна ставки у розмірі 12 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки Проте, відповідач на зазначені вище листи відповіді також не надав.

Рішенням Ізмаїльської міської ради від 27.09.2012 №2482- VІ, внесено зміни в рішення Ізмаїльської міської ради від №893-V від 08.11.2007 "Про надання земельної ділянки в довгострокову оренду терміном на 25 років Відкритому акціонерному товариству "Комерційний банк "Надра" для розміщення та експлуатації офісного приміщення по просп. Суворова, 31" та змінено назву акціонерного товариства з "Відкрите акціонерне товариства "Комерційний банк "Надра" на "Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Надра" у відповідних відмінниках.

Позивачем у відповідності з Порядком визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.1993 №284 розраховано розмір збитків за період 2011-2013 років у вигляді неотриманої орендної плати у розмірі 53 526,25 грн. Про стягнення вказаної суми коштів і був заявлений позов.

З урахуванням вищенаведених обставин та норм ст.ст. 224, 225 Господарського кодексу України, ст.ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України, господарські суди відмовили у задоволенні позову, з посиланням на відсутність вини відповідача як необхідного елементу складу правопорушення, за наявності якого застосовується до порушника такий вид відповідальності як стягнення збитків.

Судова колегія касаційної інстанції не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, вважає його таким, що зроблений в порушення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України без ґрунтовного дослідження всіх обставин справи, що мають значення для правильного вирішення спору, з огляду на наступне.

Із встановлених судовими інстанціями обставин вбачається, що відповідач є користувачем зазначеної земельної ділянки, оскільки на цій земельній ділянці розміщене належне йому на праві власності нерухоме майно.

Частиною 1 ст. 96 Земельного кодексу України встановлені обов'язки землекористувачів, зокрема своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

З приписів ст. 69 Бюджетного кодексу України (в редакції, що була чинна у заявлений період стягнення), до доходів загального фонду місцевих бюджетів належить і плата за землю ( п.4 ч.1 названої статті).

Відповідно до ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

- протиправної поведінки;

- шкоди, її розмір;

- причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою;

- вини.

З приписів наведеної норми вбачається, що обов'язок доведення відсутності вини покладається на особу, що завдала шкоду.

Пунктом 5 рішення Ізмаїльської міської ради №893-V від 08.11.2007 зобов'язано відповідача виконувати вимоги ст. 96 Земельного кодексу України, тобто своєчасно сплачувати земельний податок чи орендну плату. Зі змісту оскаржених судових рішень вбачається, що судами попередніх інстанцій не досліджено обставин щодо виконання відповідачем цих вимог, а отже, не вповні досліджені обставини щодо вини відповідача. Крім того, судами не досліджено питання чи вчинялись відповідачем дії, направлені на прискорення укладення договору оренди, оскільки виконання рішення органу місцевого самоврядування, в даному випадку, є обов'язковим для обох сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не наділена повноваженнями щодо встановлення обставин справи, а останні встановлені неповно, то оскаржені судові рішення підлягають скасуванню, а справа підлягає передачі на новий розгляд до господарського суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи господарському суду першої інстанції слід взяти до уваги викладене, вжити всі передбачені законом заходи для всебічного, повного та об'єктивного встановлення обставин, що мають суттєве значення для справи, і, в залежності від встановленого та відповідно до вимог чинного законодавства, вирішити спір.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Ізмаїльської міської ради задовольнити частково.

Рішення Господарського суду міста Києва від 20.04.2015 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.06.2015 у справі №916/5244/14 скасувати, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Головуючий суддя Шаргало В.І. Судді Мачульський Г.М. Прокопанич Г.К.